Архієпископ Пенья Парра: створення контекстуального богослов'я - Vatican News
о. Яків Шумило, ЧСВВ - Святе місто Ватикан
У четвер, 7 листопада 2024 р., у Римі відбулося відкриття нового осідку Папської богословської академії. Участь у події взяв, зокрема, архиєпископ Едґар Пенья Парра, Заступник Державного Секретаря Святого Престолу із загальних питань. Подякувавши єпископу Антоніо Стальяно, президенту Папської богословської академії, архиєпископ Пенья Парра сказав, що теологія належно розвивається у визначених інституціях, таких як теологічні факультети, але оскільки це "наука віри", вона, як влучно каже святий Тома Аквінський, є підпорядкованою наукою, тобто залежить від іншої науки, від "знання віри", яке відповідає Об'явленню Бога в Христі Ісусі. Відтак у доповіді він зосередився на завданні Папської богословської академії, яка є частиною Римської курії, у світлі орієнтирів, які містяться в Апостольській конституції Папи Франциска "Praedicate Evangelium".
На початку свого виступу Заступник Державного Секретаря Святого Престолу підкреслив, що богослов'я має повернутися до своєї основної мети — чітко пояснювати віру, яка є сприйняттям реальності та "створює можливість для зустрічі кожної людини з Істиною, що рятує, відкуповує, звільняє від зла та визволяє від усіх форм рабства — як внутрішнього, так і зовнішнього". "Це одна з багатьох причин, чому в майбутньому богослов'я не зможе залишатися лише "академічною дисципліною", а повинно набути більш мудрого характеру, освітлюючи життєві шляхи всіх, особливо тих, хто відчуває дезорієнтацію, щоб дедалі більше вплітатися в драми людського існування, з його численними викликами, і водночас вести до майбутнього справедливості та миру", — зазначив архиєпископ Пенья Парра.
Таким чином, він підкреслив перший важливий аспект, який полягає в тому, щоб знаходитися в гармонії з усією Церквою і присвятити себе служінню Євангелію. "Необхідно уникати "кабінетного" богослов'я, яке є елітарним і ізольованим, натомість варто бути відкритими до світу, його викликів і закликів, що приходять з периферії — з тих часто забутих або проігнорованих екзистенційних просторів, які ставлять під питання віруючу думку. Це спонукання до створення контекстуального богослов'я, яке здатне читати та інтерпретувати Євангеліє в умовах, в яких щодня живуть чоловіки та жінки, в різних географічних, соціальних та культурних контекстах, і яке має за основу втілення вічного Логосу, його інтеграцію в культуру, світогляд і релігійні традиції різних народів", — зазначив доповідач, посилаючись на Motu proprio Папи Франциска Ad theologiam promovendam, яким у 2023 році були затверджені нові Статути Папської богословської академії.
Наступний пункт, на думку архієпископа Пеньї Парри, стосується концепції синодальності, яка визначає співпричасний аспект Церкви. "Синодальність у Церкві спонукає богословів розвивати богослов'я у синодальному форматі, що сприяє формуванню навичок слухання, ведення діалогу, розпізнавання та інтеграції різноманіття висловлювань і внесків", - підкреслив він. За його словами, це завдання виконує служіння Святішому Отцеві через глибше богословське осмислення його Учительського Уряду, що включає в себе сприйняття запитів, що надходять з різних місцевих Церков і культур.
У цьому контексті нова місія Папської академії богослов'я полягає у створенні продуктивного критичного діалогу з представниками різних християнських конфесій, а також з впливовими діячами інших релігій. Це дозволить розширити горизонти богословських зустрічей, включаючи тих, хто не поділяє віру в християнство або виявляє байдужість до нього, а також тих, хто, з різних причин, має вороже ставлення до християнської віри та євангелізаційної діяльності Церкви, - зазначив заступник Державного Секретаря Святого Престолу. Він підкреслив, що сучасний світ атеїстичного критичного раціоналізму та релігійної індиферентності є значним викликом для проповіді Євангелія. "Однак це поле ще чекає на обробку, і варто наважитися сіяти навіть на неприступних скелях, щоб у "пустелях душ" могли розцвітати прекрасні квіти справжньої людяності," - додав він.
"Майбутнє богослов'я повинно враховувати важливі акценти, які робило богослов'я ХХ століття на центральну роль Христа: якщо Христос існує "перед Авраамом, перед створенням світу", це означає, що жодна людина (ні в минулому, ні в майбутньому) не може бути позбавлена зв'язку з Ним, навіть якщо цей зв'язок є прихованим або несвідомим", - продовжив архієпископ Пенья Парра. Таким чином, богослов'я "може сміливо і з покорою звертатися до всіх, не виключаючи нікого".
Заключний момент, на який звернув увагу заступник Державного Секретаря Святого Престолу, полягає в тому, що справжня реформа Церкви та Римської курії неможлива без внутрішніх змін, які символізує притча про доброго самарянина. "Це стосується духовності, що походить з любові Божої, Яка першою полюбила нас, коли ми були ще у бідності та гріху, і Яка нагадує нам про наш обов'язок служити нашим братам і сестрам, як це робив Христос, особливо тим, хто найбільше потребує допомogi", - зазначив він. За словами доповідача, "думкова віра" у богословських колах повинна бути вірою, "яка проявляється через любов і не перетворюється на ідеологію чи раціоналістичний абстракціонізм".
