Чи обрати безпеку, чи залишитися українцями?

- У ці непрості часи присутність людей, які боронитимуть і будуватимуть нашу країну в майбутньому, - це серйозний і великий виклик для кожного з нас, - так розпочав журналіст, письменник, публіцист Віталій Портников свій виступ на форумі.

На думку оратора, сучасна молодь повинна визначитися, чи прагне вона активно брати участь у розвитку України на місці, чи вважає за краще залишатися осторонь і лише спостерігати за її становленням.

- Ми нині дивимося, як Ізраїль бореться за своє існування. А 6 мільйонів американських євреїв спостерігають за цим - підтримують, співчувають, допомагають, але не ризикують життям і здоров'ям.

Журналіст переконаний: якщо не буде українців, готових будувати Українську державу і жертвувати чимось заради цього, не буде ніякої України.

«Ви повинні навчитися жити в світі реальних очікувань», - говорить Портников до присутніх. «Ваші предки завжди існували в світі ілюзій. Ви - перше покоління, яке має можливість вирватися з цього оточення. Світ ілюзій був звичним станом для людей у Радянському Союзі, де більшість ніколи не мала змоги дізнатися, що таке справжня реальність. Чим більше ви будете прагнути до реалістичного сприйняття, тим більше шансів у України стати сильною державою, на яку не лише будуть дивитися з жалем, а й з повагою».

Молоді люди не повинні стримувати себе страхом, що їх сподівання не збудуться, вважає журналіст. Життя не передбачає простого шляху до мети. На ньому завжди зустрічаються труднощі, розчарування та необхідність йти на компроміси. Найважливіше — зосередитися на своїй цілі.

- Якщо ви націлитеся на Україну, то саме вона і стане вашою метою, - підкреслив він.

Портников вважає, що майбутнє нашої країни безпосередньо пов'язане з рівнем освіти, прагненням до саморозвитку та відданістю молоді. Саме ці якості визначають шанси на виживання нашого суспільства.

Ніхто не може надати вам абсолютну гарантію безпеки. Лише з моменту вступу України до НАТО ви зможете бути впевненими, що житимете в спокійній та стабільній країні.

На завершення свого виступу доповідач поставив слухачам кілька запитань:

Наскільки ви готові зберігати свою безпеку, і при цьому відмовитися від ідентичності українця? Прагнути професійного зростання, не будучи українцем? Жити своїм життям, не визнаючи своєї приналежності до української нації?

І зробив висновок:

- Сумніваюся, що люди похилого віку зможуть запропонувати вам конкретний рецепт. Проте вони можуть передати вам свою пристрасть і любов до цієї країни. В кінці кінців, вона цього варта.

Неможливо ефективно протистояти корупції, якщо самому вдаватися до дачі хабарів.

Якою мірою Україні, щоб стати значною і впливовою державою, необхідні нові націоналістичні та геополітичні концепції? Чи можемо обмежитися ідеями, викладеними Дмитром Донцовим або Юрієм Липою у їхніх геополітичних творах?

Політичні теорії минулих часів не завжди реалізуються в майбутньому. Сьогодні ми спостерігаємо конфлікт між демократією та авторитаризмом. Основна проблема українського суспільства полягає в невизначеності свого місця в цьому контексті. Цей вибір ускладнюється тим, що одна з ключових авторитарних країн, Росія, не визнає українців як окрему націю. Таким чином, єдиний шлях для тих, хто прагне жити в Україні як українці, полягає в інтеграції з демократичним євроатлантичним співтовариством та дотриманні його норм. В іншому випадку, є можливість відмовитися від цих норм і прийняти ідентичність росіян.

Які принципи повинні слугувати основою для формування майбутніх поколінь українців?

- Досить прості цінності. Ми маємо стати просто демократичною некорумпованою державою для громадян, а не для скоробагатьків. Державою, в якій кожен поважає кожного, а не вважає, що бореться з корупцією, але сам може бути частиною корупційного механізму. Державою, в якій люди розмовлятимуть українською мовою, знатимуть українську історію, а не російську чи польську її версію. Бо українці мають право знати правду про себе від себе.

Відсоток молоді в населенні України найменший - нас учетверо менше, ніж людей 40+. Яким чином нам гуртуватися, як ми можемо впливати на прийняття рішень.

Нехай вас заспокоїть те, що ви дійсно представляєте меншу частину виборців, проте живете в демократичній державі. В Ірані, наприклад, молодь складає значну частку населення, але це не має жодного впливу на ухвалення рішень. Я вважаю, що їм значно важче, ніж вам. І відкрито скажу: для того, щоб мати вплив, слід ставати лідерами змін.

Як поєднати військову присутність із демократичними цінностями.

Які кроки вжити, аби світ не втратив інтерес до України?

Світ втомлений, зокрема через те, що ми успішно захищаємо свою батьківщину. Якби агресор зміг захопити нові території і встановити там нову Бучу, про нас би згадали всі. Проте я не вважаю, що нам потрібна така згадка за рахунок жахливих трагедій. Світ буде продовжувати відчувати втому, а нам треба триматися далі. Ми зможемо вийти з цієї війни лише тоді, коли наш противник виснажиться.

Як поєднати концепцію мілітаризації з принципами демократії?

- Відповіддю на це запитання є Ізраїль як єдина демократична країна Близького Сходу. Єврейське суспільство завжди було мілітаризоване, бо воювало за виживання, і демократичне. У нинішньому Ізраїлі в армії служать і чоловіки, і жінки, військова служба є почесною, і водночас є безліч політичних партій. Подібного досвіду людство за останнє тисячоріччя не створювало.

Яким чином ми можемо протидіяти російському впливу в країнах Глобального Півдня?

— Приєднання до Європейського Союзу. Ця організація була заснована з метою забезпечення спільної сили країн Європи, оскільки окремі держави не можуть впоратися з викликами, що постають перед ними. Ми — невелика країна, яка опинилася в сірій зоні, і нам необхідно знайти шлях з неї. Українцям потрібно змінити уявлення про себе і перестати асоціювати себе з Радянським Союзом. Або ж ми стаємо частиною якоїсь більшої спільноти, або залишаємося без впливу на міжнародній арені.

В Україні більшість молоді не проявляє політичної активності. Проте, немає інформації про те, що в навчальних планах з'явився курс політології. Які кроки можна вжити для покращення цієї ситуації?

Молодь завжди залишалася поза політичними процесами. Навіть у останні роки радянського періоду люди мало цікавилися політикою. Це, ймовірно, продовжиться, і жодне викладання суспільних дисциплін у школах не зможе змінити ситуацію. Але ви маєте можливість це виправити. Якщо ви прагнете мати партію, що представляє ваші інтереси, то потрібно її створити, фінансувати та активно підтримувати. Коли хтось запитує: "Чому немає такої партії?" - я зазвичай відповідаю: "Чи готові ви її фінансувати?" Багато людей живуть в обмежених умовах, тоді як Рінат Ахметов та Ігор Коломойський мають значні ресурси, які використовують для підтримки своїх політичних проектів. Будь-яка партія буде захищати інтереси тих, хто її фінансує. Вам необхідно стати важливими для політичної еліти країни, подібно до Ахметова, Коломойського чи Фірташа. Це єдиний шлях, щоб досягти успіху в конкуренції з великим бізнесом.

Як нашій державі боротися з корупцією?

Для ефективної боротьби з корупцією необхідна єдність суспільства. Важливо не лише критикувати чиновників, а й самим утримуватись від дачі хабарів. Відповідь на питання корупції починається з висловлення бажання змін: "Я не бажаю жити в такій системі", – і таких людей переважна більшість. Якщо ж таких особистостей буде обмаль, то жодні зміни не стануть можливими.

Для України ключову роль відіграють люди. Якщо не буде населення, не залишиться й держави.

Ми обговорювали, що Україні варто звернути увагу на досвід Ізраїлю. Але варто пам'ятати, що ця військова нація формувалася не за один чи два десятиліття. Наскільки реально в Україні здійснити швидке створення подібної системи?

- Український менталітет більш схильний до дисципліни, ніж єврейський. Я прочитав перед вами промову на 10 хвилин. Ви всі слухали. Якщо думаєте, що мені вдалося б щось таке зробити в Ізраїлі, глибоко помиляєтеся. Уже на 4-й хвилині хтось би встав і сказав: "Ви серйозно так думаєте?" Український менталітет архаїчний, а єврейський - егоцентричний. А втім на цьому менталітеті утворилася мілітарна держава з демократією. А чому? Тому що люди, які не хотіли брати в цьому участі, не живуть в Ізраїлі. Ми нині перебуваємо на цьому порозі селекції. Люди, які не сприймуть такого перебігу цінностей, залишатимуть Україну, а тут житимуть тільки ті, хто розумітиме, що потрібно для виживання держави.

Наскільки важливі для України території саме в контексті цієї війни?

Для України першочергово важливими є люди. Без людей немає держави. Значення міжнародного права не можна недооцінювати. Жодна країна не має права на захоплення територій сусіда. Для України території також мають велике значення, адже це наша земля. Проте існує один важливий аспект: ми здатні захистити лише ту частину території, яку можемо реально звільнити. Питання територіальної цілісності завжди повинно бути пов'язане з питанням можливостей.

Чи не думаєте ви, що Україна виконує роль проміжної зони, яка влаштовує як Росію, так і США? А чи не схоже на те, що вступ України до НАТО в очах Росії можна порівняти з розміщенням радянських ядерних боєголовок на Кубі для Сполучених Штатів?

Ви слідуєте шляхом російської пропаганди. Для Москви вступ України до НАТО означає, що їй не вдасться захопити нашу країну в майбутньому. Росія вважає, що колишні радянські республіки мають залишатися під контролем, щоб їх можна було в будь-який момент повернути до складу імперії. Коли ви стаєте частиною НАТО, ви отримуєте захист від окупації, оскільки інші країни несуть зобов'язання за вас. Питання не в тому, чи є Україна буферною зоною. Тут йдеться про принциповий вибір: чи зможе Українська держава існувати в рамках якихось союзів? У Кремлі прагнуть, щоб ми не стали членами НАТО, а в самій організації побоюються, що, якщо приймуть рішення про наше членство, Росія готова піти на крайні заходи, щоб не допустити втрати України як потенційної території для захоплення.

"Ці люди відзначаються кмітливістю та допитливістю, хоча іноді виглядають дещо дезорієнтованими, - поділився своїми спостереженнями журналіст із видання 'Країна' після спілкування з молоддю. - Це також виклик, який потрібно буде подолати в майбутньому, адже їхнє лідерство має бути реалістичним. В будь-якому випадку, це активні особистості, які прагнуть змінити суспільство вже сьогодні. Я вже не вперше беру участь у Молодіжному безпековому форумі і вважаю, що необхідно значно більше працювати з молоддю – через форуми, громадські організації, взаємодію між представниками різних регіонів, якщо ми не бажаємо залишити їх у руках популістів. Людей потрібно об'єднувати, адже це не так просто. Об'єднання має відбуватися не лише у соціальних мережах, але й у реальному житті. У молоді існують різні уявлення про їхнє майбутнє, тому потрібно згуртувати тих, хто налаштований на підтримку України."