Європа має можливість гарантувати своє майбутнє шляхом підтримки України, стверджує Financial Times.
Європа має заповнити ту прогалину, яка утвориться у випадку зупинки американської підтримки.
З перемогою Дональда Трампа на виборах, який повертає до Білого дому ідеологію "Америка понад усе", лідери Європи стикаються з реальністю, коли континенту доводиться справлятися без значної підтримки з боку США. Попри те, що останні вісім років європейські лідери визнавали необхідність того, щоб Європа стала більш самостійною, вони все одно виявляються неготовими.
Про це пише Мартін Сандбу, оглядач з питань європейської економіки у Financial Times.
Європа має встановити ясні цілі, які будуть підтримувати як держави-члени, так і країни, що не входять до ЄС. До цих цілей належить: не допустити успіху путіна в Україні, аби не спровокувати його подальші агресивні дії проти свобод європейських демократій; перейти на відновлювальні джерела енергії, щоб зменшити залежність від традиційних енергоресурсів і боротися зі змінами клімату; а також заохочувати інновації та інвестиції для підвищення продуктивності.
"Хоча це питання не часто обговорюється, керівники усвідомлюють, що їхня мета полягає у відновленні величі Європи. Тим не менш, незважаючи на щирі наміри, вони зіштовхуються з викликом: наразі їм не вдається знайти належні ресурси або ефективні стратегії для реалізації цього задуму," – зазначає аналітик.
Аналітик зазначає, що в разі поразки України у війні, розв'язаній путіним, безпека європейських країн опиниться під серйозною загрозою, а їхня геополітична незалежність буде під питанням. Європа повинна діяти проактивно, щоб компенсувати можливе зменшення підтримки з боку Сполучених Штатів, що виникне в такій ситуації.
Протягом останніх шести місяців Європа разом із адміністрацією Байдена розробляли стратегію, яка передбачає використання 50 мільярдів доларів, заморожених у західних банках з російських державних фондів. Існує можливість реалізації цього плану до зміни адміністрації у Вашингтоні, проте цієї суми навряд чи вистачить, щоб Україна могла комфортно пережити зимові місяці. Набагато ефективнішим рішенням було б конфіскувати цілих 300 мільярдів доларів російських державних активів, -- зазначає Сандбу.
На думку автора, ситуація повністю залежить від Європи. Більшість цих фінансових ресурсів заблоковані під санкціями ЄС у бельгійському депозитарії Euroclear, а інша частина знаходиться в різних європейських інституціях, зокрема, у Великій Британії.
"Усе визначається політичною рішучістю Європи. Західні держави не раз обіцяли утримувати резерви в замороженому стані, поки Москва не розрахується з Києвом за свої борги; арешт та передача активів могли б суттєво прискорити виконання цього зобов'язання", – зазначає аналітик.
