МСЕК як потенційна небезпека для національної безпеки: причини ліквідації органу, що визначав статус інвалідності.
Затримання керівника Хмельницької обласної МСЕК стало важливим сигналом для влади, вказуючи на те, що проблема торгівлі фальшивими інвалідностями набирає загрозливих масштабів для національної безпеки. Це спонукало до рішення ліквідувати МСЕК вже до кінця цього року.
З 1 січня 2025 року в Україні буде скасовано функціонування медико-соціальних експертних комісій, а також їхніх центрів і бюро. Це стало можливим завдяки указу Президента України Володимира Зеленського, який реалізував рішення Ради національної безпеки і оборони, що передбачає закриття цих установ з 31 грудня 2024 року. Таке рішення стало наслідком резонансної справи Тетяни Крупи, голови Хмельницької обласної МСЕК і депутатки обласної ради від партії "Слуга народу", після якої було виявлено ряд інших корупційних схем. Виявилось, що послугами так званих "торговців інвалідністю" користувалися численні посадовці та представники правоохоронних органів, що, безумовно, сприяло безперешкодному функціонуванню цієї системи протягом багатьох років.
Гучне затримання керівниці Хмельницької медико-соціальної експертизи може стати найбільшим корупційним скандалом року. 4 жовтня Державне бюро розслідувань викрило Тетяну Крупу, очільницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, у незаконному збагаченні в значних обсягах, до якого можливо причетні й інші її родичі. Під час обшуків було виявлено готівку в еквіваленті 6 мільйонів доларів. Цікаво, що Тетяна Крупа намагалася викинути з вікна майже пів мільйона доларів.
Згідно з інформацією від Державного бюро розслідувань, сім'я Круп має у своєму розпорядженні 30 нерухомих об'єктів у містах Хмельницький, Львів та Київ, а також володіє 9 розкішними автомобілями. Крім того, вони мають корпоративні активи, оцінені в 48 мільйонів гривень, та готельно-ресторанний комплекс площею майже 3 тисячі квадратних метрів, розташований в одному з парків Хмельницького.
Досить цікаво, що спочатку Державне бюро розслідувань повідомило про затримання чиновниці разом із її сином, але пізніше цю інформацію уточнили, і дані про сина були видалені. Варто зазначити, що Олександр Крупа до 10 жовтня керував Головним управлінням Пенсійного фонду в Хмельницькій області, але у зв’язку зі скандалом залишив свою посаду.
Згодом з'ясувалося, що у затриманої голови Хмельницької МСЕК виявили 21,5 мільйона гривень у банківській установі Польщі.
Під час процесу підрахунків активів голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії стало відомо про розкриття великої злочинної схеми в Рівному. Директорка агенції нерухомості створила злочинну групу, до складу якої увійшли 29 осіб, що займалися торгівлею інвалідністю. Серед учасників – 26 медичних працівників, включаючи посадових осіб медико-соціальних експертних комісій Рівного. За свої послуги агенція стягувала від 15 до 20 тисяч доларів.
22 жовтня з’явилася інформація про те, що правоохоронні органи здійснили обшуки у голови обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради. В результаті обшуків виявили російський паспорт її сина, 450 тисяч доларів та колекцію ювелірних прикрас.
Безсумнівно, знімки обшуків у квартирі Тетяни Крупи, на яких видно купюри доларів на ліжку та у різноманітних шухлядах, породили численні запитання – хто ж міг заплатити такі великі суми за висновок МСЕК?
Головний редактор інформаційно-аналітичного порталу "Цензор.Нет" Юрій Бутусов, посилаючись на свої джерела, повідомив про те, що близько п'ятдесяти прокурорів з Хмельниччини мають статус інвалідності II групи, причому кожного з них він назвав поіменно. Це викликало нову хвилю обурення в суспільстві. Інформація про чиновників, які отримують пенсії за інвалідністю, почала активно розповсюджуватись у різних місцевих медіа. Скандал зріс до таких масштабів, що президент відреагував на ситуацію, охарактеризувавши медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) як внутрішнього ворога.
"Те, що відбувається з медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), та безсоромність окремих осіб, зокрема прокурорів, які скористалися своїми контактами для отримання підроблених інвалідностей, викликає занепокоєння. Я очікую від правоохоронців, зокрема, від СБУ, ДБР та Офісу Генерального прокурора, швидких і рішучих дій", - зазначив він у своєму зверненні 20 жовтня, також повідомивши про скликання засідання РНБО. Це, напевно, вперше в історії нашої країни, коли засідання Ради національної безпеки і оборони відбулося у зв'язку з корупційним скандалом.
22 жовтня після засідання РНБО генпрокурор Андрій Костін оголосив про відставку.
Сьогодні Президент України провів засідання Ради національної безпеки і оборони, присвячене явно аморальній ситуації з підробленими інвалідностями серед посадових осіб державних структур. На всіх рівнях держави наразі проходять перевірки, а також ведуться кримінальні розслідування. Виявлено безліч ганебних випадків зловживань, зокрема у системі прокуратури України, - зазначив він, підкресливши, що в таких обставинах вважає доцільним оголосити про звільнення генерального прокурора.
У той же день міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко оголосив про звільнення керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, а також директорів Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності та Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. Також під звільнення потрапили співробітники Міністерства охорони здоров'я України, які здійснювали контроль у цій сфері.
Під час брифінгу 23 жовтня Віктор Ляшко заявив, що частину рішень МСК переглядатимуть.
"У Рішенні РНБО вказані категорії посад для державних службовців та правоохоронців, щодо яких будуть проводити перегляд. Наразі Нацполіція передає нам 3000 справ, які направляються до центральної МСЕК. Проте, оскільки ми ліквідуємо центральну МСЕК, ці справи будуть розподілені між двома інститутами, які займуться їх розглядом. У разі необхідності, особу можуть викликати на переогляд. Якщо ж особа не з’явиться, інвалідність буде скасована," - повідомив міністр.
Він також зазначив, що Міністерство охорони здоров'я почало аудит рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності для чоловіків віком від 18 до 60 років, які були ухвалені під час воєнного стану. На даний момент відбулося три етапи перевірок, під час яких було проаналізовано більше 90 тисяч документів. Крім того, ми посилили співпрацю з правоохоронними органами.
"Опрацьовано майже 19 тисяч медико-експертних справ. Результати цієї співпраці ми всі бачимо останнім часом в ЗМІ у вигляді повідомлень про затримання та вручення підозр", - повідомив Ляшко, додавши, що не вважає результати перевірок достатніми.
Одночасно в Державному бюро розслідувань відзначили, що підроблені інвалідності чиновників слугують підставою для ініціювання кримінального розслідування.
"Якщо виникнуть сумніви щодо легітимності отримання інвалідності особою, яка працює в державних структурах на відповідній посаді, це може стати підставою для початку кримінального розслідування. Державне бюро розслідувань реагуватиме на такі правопорушення через відкриття кримінальних справ і висунення підозр щодо відповідальних посадових осіб," - повідомила в ефірі Телемарафону радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян. Вона також зазначила, що такими перевірками займатиметься спеціально створена робоча група правоохоронних органів.
З 1 січня 2025 року Медико-соціальні експертні комісії як окремі юридичні особи мають призупинити своє функціонування.
"Цю функцію ми передаємо до кластерних і надкластерних лікарень. Кластерні і надкластерні лікарні - це результат госпітального планування, яке провело МОЗ і визначило в кожному регіоні ці лікарні, які забезпечують доступність пацієнта у межах визначених нормативів і мають щонайменше 20 напрямків надання медичної допомоги і укомплектовані відповідним обладнанням", - пояснив міністр.
За його словами, передача функцій експертної оцінки втрати працездатності від МСЕК до лікуючих лікарів, вирішить одразу декілька проблем - по перше, кадрову, а по друге - бюрократичну
"Коли ми проводили оцінку роботи МСЕК, ми бачили, що вузькопрофільні спеціалісти - терапевти, хірурги, травматологи не хотіли залишати лікувальну діяльність і переходити в окрему юридичну особу, яка займалась виключно експертизою. Наше завдання забрати цю функцію і передати до лікуючого лікаря, - розповідає міністр. - Маємо позитивний ефект 2023 і 2024 років, коли ми зобов'язали для поранених військовослужбовців, яку прийшли на оформлення інвалідності, проводити виїздні МСЕК біля ліжка хворого. Це показало гарні результати: коли триває лікування, відбувається оцінка втрати працездатності з відповідним рішенням".
Іншою важливою перевагою є те, що всі лікарні, які відносяться до кластерів та надкластерів, інтегровані в електронну систему охорони здоров'я.
"Вирішення питання щодо надання статусу інваліда базуватиметься на інформації, зафіксованій в електронній системі охорони здоров’я. Це забезпечить можливість точно відстежувати, який лікар вносив діагноз, коли проводилися дослідження та які саме. У випадку необхідності проведення розслідування, наприклад, при оскарженні чи в рамках кримінальної справи, ми зможемо чітко відстежити, на яких етапах і ким були допущені помилки", – зазначив Віктор Ляшко.