На закон Грузії щодо іноземних агентів буде подано заяву до Європейського суду з прав людини.

Громадські організації Грузії, журналісти та приватні особи планують подати скаргу до Європейського суду з прав людини стосовно закону про "іноземних агентів".

У матеріалі йдеться, що позов подадуть від імені 16 медіаорганізацій, 4 фізичних осіб та 120 недержавних організацій. За словами заявників, прийнятий закон про "іноагентів" порушує право на свободу зібрань та асоціацій, захищене Європейською конвенцією з прав людини, свободу вираження думок, право на захист приватного та сімейного життя та права на засоби правового захисту.

"Законодавство, прийняте в Росії, не лише намагається обмежити діяльність громадянського суспільства та засобів масової інформації, а й ізолює людей один від одного, придушуючи критичні думки. Борючись із незалежними організаціями за допомогою російських практик, це законодавство не тільки порушує основні права людини, але й підриває рішучість грузинського народу у прагненні інтегруватися в євроатлантичні структури. На жаль, конституційний обов'язок, який зобов'язує державні органи захищати ці вибори, ігнорується самими державними установами, тоді як Конституційний суд відмовляється виконувати свої функції", - підкреслили представники медіа, недержавних організацій та окремі особи у своєму зверненні.

Видання також повідомляє, що 9 жовтня на офіційному сайті Конституційного суду був опублікований протокол, який частково прийняв до розгляду чотири позови щодо закону про "іноагентів". Судді, голосуючи більшістю, дійшли висновку, що спірна норма не несе безпосередньої загрози для неурядових та медійних організацій, тому вирішили не призупиняти її дію до ухвалення остаточного рішення у цій справі.

7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.

У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".

9 березня політична рада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості ухвалила рішення про відкликання закону. Згодом парламент країни відкинув цей законопроєкт під час другого та остаточного голосування.

Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів".

6 квітня стало відомо, що після повторного ініціювання законопроєкту лідери парламентських комітетів з міжнародних справ ряду європейських країн закликали Тбілісі відмовитися від його реалізації. Також у США висловили занепокоєння, зазначивши, що цей закон віддаляє Грузію від європейського курсу.

8 квітня прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе повідомив, що, незважаючи на критику з боку суспільства та ЗМІ, уряд має намір затвердити закон. У відповідь президентка Саломе Зурабішвілі зазначила, що накладе вето, якщо парламент прийме цей законопроект.

9 квітня в Тбілісі відбувся масовий протест, в якому взяли участь тисячі громадян, які виступили проти законопроекту, повторно внесеного до парламенту правлячою партією "Грузинська мрія".

16 квітня парламент Грузії вирішив відкласти обговорення закону внаслідок масових протестів серед населення. Однак 17 квітня законодавці вдруге ухвалили суперечливий законопроект про "іноагентів" у першому читанні. Протестувальники вимагали зустрічі з прем'єр-міністром.

1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві.

Проте 28 травня законодавчий орган Грузії не взяв до уваги зауваги Зурабішвілі, успішно подолав її вето та остаточно ухвалив цей законопроект. За подолання вето віддали свої голоси 84 депутати, а 4 виступили проти.

Відповідно до Конституції Грузії, якщо президент ухиляється від підписання закону після подолання вето, голова парламенту зобов'язаний підписати та оприлюднити його протягом п'яти днів.

3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів".

15 липня президентка Зурабішвілі звернулася до Конституційного Суду з позовом, в якому просить призупинити та остаточно анулювати закон про "іноагентів".

Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону "про прозорість іноземного впливу" в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб'єкти.

9 жовтня Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону "Про прозорість іноземного впливу", позови щодо якого раніше подали президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати й представники неурядових організацій.