Сировинна економіка – не вирок: як Україні вдосконалити процеси глибокої переробки.

Обробна промисловість є основою будь-якої розвиненої економіки. Вона здійснює перетворення сировинних матеріалів на готові вироби, генеруючи додану вартість і забезпечуючи населення необхідними товарами. Цей сектор зменшує залежність від імпортних постачань, сприяє інноваціям та підтримує розвиток інших галузей. Поглиблене освоєння технологій обробки прямо впливає на важливі економічні показники країни: валовий внутрішній продукт, рівень зайнятості, обсяги експорту, інвестиції та податкові надходження до державного бюджету.

Через повномасштабну агресію рф обсяг продукції переробної промисловості скоротився до $50 млрд за 2023 рік, що на $30 млрд менше, ніж показник довоєнного 2021 року. Експорт переробленої продукції торік впав на 57% у порівнянні з 2021-м - до $13,1 млрд. Як розвивати глибоку переробку в Україні під час війни й на яку допомогу від держави можна розраховувати, спеціально для Mind пояснює експерт із залучення грантового та кредитного фінансування Андрій Крупка.

Згідно зі стратегією розвитку української економіки, частку переробленої продукції в українському ВВП потрібно збільшити з 8,25% до 20%, що є стандартом Організації економічного співробітництва та розвитку. А в країнах ЄС Чехії та Словаччині цей показник становить навіть понад 20%. Щоб стимулювати розвиток виробництва шляхом будівництва й модернізації переробних підприємств та осучаснення їх технологій, держава запровадила низку ініціатив:

1. Механізм підтримки проєктів зі значними інвестиціями вартістю від 12 млн євро, де інвестори можуть отримати до 30% від суми інвестиційного проєкту, зокрема: податкові та митні пільги, компенсації витрат вартості збудованих об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж. Для цього потрібно: 1) подати заявку до Мінекономіки разом із документами на оцінку інвестпроєкту; 2) пройти оцінку проєкту й отримати висновок від Мінекономіки про доцільність реалізації; 3) укласти спеціальний інвестдоговір.

2. Удосконалення можливостей виробничих компаній щодо доступу до сучасної інфраструктури через створення індустріальних парків, що передбачає надання податкових пільг їхнім резидентам:

Однак більшість зареєстрованих індустріальних парків в Україні не змогли реалізувати свій потенціал через брак фінансування для розвитку інфраструктури та підключення до інженерно-транспортних систем. В рамках реалізації Стратегії розвитку індустріальних парків на період з 2023 до 2030 року, індустріальні парки можуть скористатися можливістю отримання співфінансування для облаштування інженерно-транспортної інфраструктури через Державну програму підтримки. Це фінансування може досягати 150 мільйонів гривень, включаючи часткове відшкодування витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж. Державна підтримка надається через Міністерство економіки. Для цього необхідно:

3. Внесено зміни до програми підтримки бізнесу "Доступні кредити 5-7-9%", зосередившись на фінансуванні капітальних інвестицій. Зокрема, було підвищено ліміти для інвестиційного кредитування, що стосується підприємств переробної галузі. Тепер для розширення виробничих потужностей доступні кредити до 150 мільйонів гривень.

4. Програма відшкодування 25% вартості купленої сільгосптехніки для фермерів, що реалізується Міністерством економіки. Для отримання компенсації необхідно:

Підприємці також можуть отримати грантове фінансування до 8 млн грн завдяки бюджетній програмі "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу", головним виконавцем якої є Мінекономіки. Програма дає змогу розпочати новий бізнес у галузі переробки за умови наявності відповідних компетенцій і сформованої команди. Протягом періоду дії вона декілька разів зазнала змін та адаптувалася до нових умов і викликів.

Наразі існує в двох різних формах:

Через два роки з моменту старту програми (липень 2022 року) було:

Спосіб отримання послуги:

Виходячи з спостережуваного зниження ділової активності у подачі заявок, можна стверджувати, що інтерес до програми почав спадати. Це, зокрема, обумовлено труднощами з постачанням електроенергії, ускладненнями в логістиці та нестачею кадрів.

Один із ключових підходів полягає у трансформації дизайну програми. Це означає, що замість розширення штату нових працівників, доцільніше підвищити фонд заробітної плати та залучити до програми більш інноваційні компанії, які характеризуються максимально автоматизованими процесами та високооплачуваними, кваліфікованими спеціалістами.

Крім того, необхідно підвищити якість підготовки проектів, які підприємства подають на грантове фінансування. З моменту старту програми з 3889 заявок було затверджено лише 769, що складає всього 20% від загальної кількості, згідно з інформацією Міністерства економіки.

Особливу увагу слід приділити потенціалу органів місцевого самоврядування (територіальних громад) у забезпеченні часткової компенсації фінансових внесків грантоотримувачів, які займаються переробкою.

Її величина становить:

Одним з небагатьох публічних прикладів успішного втілення цієї ініціативи є Львівська міська рада, яка надає підтримку переробним підприємствам у межах Львівської громади через грантові ваучери з максимальною компенсацією до 2 мільйонів гривень.