В Німеччині серед руїн, залишених після Другої світової війни, виявили самурайський меч з Японії, датований XVII століттям. Фото.
Археологи в Німеччині виявили рідкісний японський самурайський меч 17-го століття. Цей артефакт був виявлений серед решток підвалу, зруйнованого в ході Другої світової війни.
Команда виявила сильно корозійний короткий меч, відомий як вакідзасі, під час розкопок Молькенмаркт, найстарішої площі Берліна. Спочатку археологи вважали, що ця зброя була військовою парадною шаблею, але подальший аналіз показав, що меч насправді був із Японії періоду Едо (1603-1868), пише Live Science.
Згідно з перекладом заяви Музею доісторії та ранньої історії Берлінських державних музеїв, лезо зброї може бути ще давнішим і, ймовірно, датуватися XVI століттям. Археологи вважають, що він, можливо, був завезений до Німеччини в 1800-х роках у рамках дипломатичної місії.
"Хто б міг подумати, що у той період, коли Японія перебувала в ізоляції, а європейські мандрівники рідко відвідували цю країну, така стара й багатою оздоблена зброя опиниться тут, у Берліні?", - зазначив Матіас Вемгоф, державний археолог Берліна та директор Музею доісторії та ранньої історії.
Під час археологічних досліджень підвалів колишніх житлових і комерційних будівель на Молькенмаркті, зруйнованих під час Другої світової війни і засипаних вулицями та перехрестями у 1960-х роках, було виявлено меч. Згідно із офіційною заявою, у підвалах знайшли численні артефакти, пов'язані з війною, такі як вуздечки, стремена, бордюри та збруя, які були залишені після війни. Однак знахідка японського меча в одному з підвалів стала справжньою несподіванкою.
Тепер реставраційні роботи виявили, що ця зброя є фрагментом вакідзасі — меча, який "колись був зарезервований для високопоставлених осіб як символ статусу", — зазначив Вемгоф. Історично, вакідзасі носили самураї як додаткову зброю, яку використовували в обмеженому просторі або в ближньому бою, де було важко маневрувати довшою катаною. За даними Британського музею, вони також відомі як "супутній меч" і їх завжди носили чоловіки з класу самураїв.
Дерев'яна рукоятка нововиявленого меча зазнала пошкоджень від високої температури, проте фрагменти деревини та текстильні обгортки на мечі все ще залишилися. Подальша реставрація виявила наконечник шириною 1 сантиметр та металеве кільце біля основи рукоятки поруч із лезом, на якому було зображення Дайкоку, одного з семи богів удачі в японській культурі.
Дослідницька група до того ж виявила пошкоджені розписи, що зображують квітки хризантем, а також декоративні водяні лінії на гарді меча. Згідно зі стилістичними ознаками, цей меч можна віднести до періоду Едо.
