Взаємини між Україною та Польщею знову ускладнилися.

У Польщі заявили про можливе блокування вступу України до Європейського Союзу через суперечки навколо Волинської трагедії, а польські аграрії знову готуються до протестів.

Голова польського уряду Дональд Туск висловив попередження про можливе блокування європейського шляху України через суперечки навколо Волинської трагедії, зокрема через неправильно інтерпретовані висловлювання міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Одночасно польські аграрії знову планують відновити акції протесту на прикордонних територіях. Що стало причиною погіршення відносин між країнами, і яким чином можна знайти спільну мову?

Між Україною та Польщею знову виник конфлікт через різні інтерпретації Волинської трагедії.

Нагадаємо, Волинська трагедія або Волинська різанина, як її називають у Польщі, є одним із найкривавіших епізодів українсько-польського конфлікту під час Другої світової війни на Волині. Навесні 1943 року Крайовий провід Організації українських націоналістів (ОУН) на Волині ухвалив рішення про депортацію місцевого польського населення. Це рішення було обґрунтоване необхідністю завадити планам польських провідних політичних сил щодо повернення західноукраїнських земель до складу повоєнної Польщі.

Українські історики зазначають, що документального підтвердження цього рішення ніколи не було знайдено, на що поляки відповідають, що Сталін також не підписував "наказу" про винищення українців під час голодомору, але все ж кілька мільйонів селян загинули. Водночас, польське бачення ситуації має свої недоліки: усі напади поляків на українські села та знищення мирного населення трактуються як акції відплати, тоді як дії УПА подаються як спланована етнічна чистка.

Згідно з підрахунками польських істориків, у ході Волинської трагедії загинуло щонайменше 35 тисяч людей з польського боку, переважно селян польського походження, тоді як з українського боку втрати склали до кількох тисяч осіб.

Українські дослідники вважають, що поляки кількість своїх жертв перебільшують.

Під час публічної дискусії в Ольштині голова МЗС України Дмитро Кулеба згадав про операцію "Вісла" 1947 року, коли етнічних українців примусово переселили з південно-східної Польщі, де вони жили компактно. Відповідаючи на запитання польського журналіста про дозвіл Києва на ексгумацію жертв Волинської трагедії, він назвав частину польських земель "українськими територіями".

"Ви знаєте, що таке операція "Вісла", і знаєте, що всі ці українці були примусово виселені з українських територій, щоб жити, зокрема, в Ольштині... Але я не про це говорю. Якби ми сьогодні почали копатися в історії, то якість розмови була б зовсім іншою, і ми могли б дуже глибоко зануритися в історію і докоряти один одному за погані речі, які поляки робили українцям, а українці - полякам",- сказав він.

Відразу після цього спалахнув скандал. На слова керівника МЗС України відреагував голова польського уряду Дональд Туск, який заявив, що "однозначно негативно"оцінює висловлювання українського міністра.

Він пригрозив, що Варшава не дозволить Україні вступити до Євросоюзу, поки не будуть вирішені історичні питання.

Деякі інші польські політики розв'язали справжній скандал через висловлювання Кулеби.

Як пише польська газета Rzeczpospolita, з критикою слів глави українського зовнішньополітичного відомства виступила екс-прем'єр Польщі Беата Шидло, а польський депутат Ковальський вимагав від МЗС Польщі реакцію на висловлювання Кулеби.

Тим часом у Міністерстві закордонних справ України уточнили, що слова Кулеби було неправильно інтерпретовано, і міністр не висловлював та не може висловлювати жодних територіальних претензій до Польщі.

"Глава МЗС, говорячи про "українські території", мав на увазі регіони Польщі з компактним проживанням українців", - роз'яснили в Міністерстві закордонних справ України.

У міністерстві висловили розчарування тим, що певні групи, які не прагнуть до дружніх взаємин між Україною та Польщею, намагаються надати інший сенс заяві українського міністра.

Не всі польські політичні діячі відреагували настільки різко.

Безумовно, маршалок польського Сейму Шимон Головня вважає, що Україна повинна приєднатися до Європейського Союзу, незважаючи на суперечності, пов'язані з Волинською трагедією.

"На мою думку, Україна повинна стати членом Європейського Союзу, незважаючи на певні аспекти. Так, Україна має бути частиною ЄС... Проте між нами та українцями й надалі існуватимуть певні розбіжності, зокрема стосовно Волині та нашої спільної історії. Ми продовжуватимемо обговорювати ці питання, але вже в безпечному середовищі Європейського Союзу", — зазначив Головня.

Конфлікти навколо Волинської трагедії – не єдина причина напруженості у відносинах між Україною та Польщею. Нещодавно з'явилися повідомлення, що польські фермери можуть відновити акції протесту на українському кордоні через експорт нашої сільськогосподарської продукції.

Польські фермери прогнозують, що після завершення польових робіт вони можуть відновити акції протесту на кордоні. Вони стверджують, що імпорт аграрної продукції з України негативно впливає на польський ягідний ринок. Зокрема, це призводить до зниження закупівельних цін на малину.

Згідно з даними EastFruit, польські аграрії нині отримують за кілограм малини приблизно 6,5-7 злотих (70-75 грн). Це нижче порогу рентабельності. Тепер вони побоюються, що закупівельна ціна може знизитись ще більше.

Це становить серйозну проблему для польських виробників. Перешкоди не зникають навіть у разі, коли продукція потрапляє до Польщі опосередковано.

Польські фермери усвідомлюють, що їхня країна не може змагатися на міжнародному ринку з Україною. Вони аргументують це тим, що в Україні витрати на виробництво нижчі, а також відсутня необхідність дотримуватися жорстких екологічних стандартів Європейського Союзу. Знову лунають вимоги від аграріїв до уряду про запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції, цього разу - ягід.

Але мова не лише про них. Польські фермери скаржаться на те, що рентабельність виробництва в багатьох галузях з кожним днем падає. Крім того, їхнє незадоволення викликають поганий урожай і низькі закупівельні ціни на зерно. Також фермери висловлюють невдоволення щодо нестачі допомоги постраждалим від буревіїв. Серед них лунають заклики знову почати страйк.

Нагадаємо, що польські фермери організували протести на початку червня, блокуючи пункти пропуску на кордоні з Україною.

Посол України в Польщі Василь Зварич підкреслив, що на цей момент існують деякі обмеження в торговельних відносинах з Україною.

"Зокрема, наша країна припинила експорт пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшнику до Польщі з квітня минулого року. До того ж, польський уряд продовжив заборону на ввезення українського зерна. Транзит цього товару через Польщу для України також частково обмежений", - зазначив він.

Тож, як і побоювались українські експерти список лімітованих товарів пі тиском страйкарів може розширятися. Нагадаємо саме через фермерські протести в Європі, Брюссель ввів заходи автономної торгівлі (АТМ), дія яких триватиме до 5 червня 2025 р. Це оновлені правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС. АТМ передбачає встановлення квот на деякі агропродукти з розрахунку середнього показника врожаю за другу половину 2021 р та 2022-2023 рр.Введення квот стосується шести видів продукції: цукру, яєць, м'яса птиці, кукурудзи, крупи, меду.

Не зважаючи на складні стосунки між сусідніми країнами, Польща продовжує надавати підтримку Україні у її боротьбі проти Росії.

Так, нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що його країна й інші союзники, які межують з Україною, "зобов'язані збивати російські ракети"ще до того, як ті ввійдуть у повітряний простір членів НАТО.

"Особисто я вважаю, що, коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, це буде законною самообороною, тому що щойно вони перетнуть наш повітряний простір, ризик того, що когось буде поранено уламками, є значним",- висловився глава польського МЗСв інтерв'ю газеті Financial Times.

Сікорський вважає, що думати про збиття російських ракет над Україною варто хоча б із міркувань безпеки власних громадян. За його словами, це треба робити навіть попри страх перед імовірною ескалацією.