Які були доходи в Радянському Союзі та що можна було придбати на ці кошти?

Держава суворо контролювала можливості для отримання додаткового доходу.

Ностальгія за часами Радянського Союзу часто асоціюється з спогадами про, на перший погляд, низькі ціни. Проте, якщо проаналізувати ціни в контексті зарплат того періоду, цей міф втрачає свою актуальність.

Видання "Телеграф" здійснило аналіз, порівнявши доходи населення з цінами на товари в епоху "застою" з 1975 по 1985 рік. Середній рівень доходів варіювався від 40 рублів, які отримував студент, до 600 рублів, що заробляв міністр.

Якщо бути точними, то зарплати були такими:

Водночас держава суворо регулювала можливості для отримання додаткового доходу, а заробітні плати, зазвичай, були стабільними та незмінними, що погіршувало мотивацію працівників.

Базові харчові продукти були доволі доступними: склянка газованої води чи коробка сірників коштували 1 копійку. За 10 копійок можна було купити кілограм картоплі або порцію морозива (міфічне "найсмачніше морозиво" - об'єкт особливої любові фанатів СССР).

Біляш або ескімо на паличці обійшлися в 11 копійок, тоді як півлітровий пакет молока коштував 16 копійок, що дорівнювало ціні житнього хліба. Батон білого хліба "Підмосковний" та морозиво "Лакомка" продавалися за 18 копійок. А от за 25 копійок можна було придбати батон білого хліба разом зі склянкою сметани в їдальні.

Пачка сигарет "Космос" була вартістю 70 копійок. Це суттєво більше, якщо взяти до уваги "стандартну" зарплату в 120 рублів.

За ціни від 80 до 300 рублів можна було знайти брендовані джинси у спекулянтів, імпортні чоботи продавалися за 90-110 рублів. Жіноче пальто коштувало 111 рублів, а шкіряний жіночий плащ можна було придбати за 140 рублів.

Побутова техніка та транспорт були значно дорожчими і, звісно, дефіцитними: велосипед "Салют" коштував 84 рублі, магнітофон "Електроніка 302" -- 155 рублів. Автомобіль "Москвич-412" наприкінці 70-х коштував майже 5000 рублів, що дорівнювало вартості однокімнатної кооперативної квартири.

Навіть за наявності грошей, багато людей часто не могли купити бажані товари через їхню відсутність у вільному доступі. Килими, вартість яких становила 96 рублів, часто слугували для маскування бідності радянських квартир.

Імпортні товари були надзвичайно дорогими: звичайний кубик Рубіка коштував 10 рублів, що було значною сумою для середньостатистичного радянського громадянина.

Отже, дослідження взаємозв'язку цін та доходів у Радянському Союзі вказує на те, що купівельна спроможність населення була значно обмежена, особливо в контексті товарів тривалого користування та імпортних товарів. Це заперечує усталений стереотип про "доступність життя" в Совєтському Союзі і дає змогу краще зрозуміти реальні умови життя в той період.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав про те, навіщо в СРСР у квартирах робили дві вхідні двері. Це рішення здебільшого має практичний характер.