Які обставини сприятимуть виходу Болгарії з політичної кризи та перешкодять поверненню "друзів Путіна" до влади?
27 жовтня у Болгарії пройшли позачергові вибори - вже сьома спроба за три останніх роки обрати парламент.
Досі жодні з них не привели до появи стабільної, а бажано - й проєвропейської коаліції. А голоси проросійської партії "Відродження" раз за разом продовжували зростати.
Хоча результати недавніх виборів вселяють оптимізм щодо можливих змін, вони не забезпечили впевненості у швидкому створенні коаліції, як зазначають автори статті Сергій Герасимчук і Володимир-Назарій Гавріш в дослідженні "Сьома спроба Болгарії: чому нові вибори можуть стати шляхом до виходу з політичної кризи". Нижче наведено короткий виклад цієї статті.
Порівняно з минулими виборами, явка на нинішніх збільшилась на 4,53% й досягла 38,94%. Це є хорошим знаком, адже в останні роки явка на болгарських виборах почала суттєво знижуватись. Окремі експерти вважали, що це свідчить про втому відповідальних виборців від нескінченних виборів.
А головне, низька явка грала на руку проросійським силам. Тож існувала реальна загроза того, що виборці проросійських сил могли згуртуватися і кінець-кінцем вибороти більшість у парламенті Болгарії, що мало би вкрай негативні наслідки.
Натомість, 52,139% новообраних депутатів у парламенті представляють класичні євроатлантистські сили. Серед них партії, які прагнуть підтримувати єдність Європи та євроатлантичних зв'язків: ГЕРБ-СДС, ПП-ДБ та ДПС ("ДПС - Нове Початок").
Однак, цей показник все ще дещо нижчий у порівнянні з тим, що ці партії отримали на попередніх виборах (56,1%). Водночас, загальна підтримка двох традиційних проросійських партій – соціалістів та "Відродження" – навіть трохи зросла, піднявшись з 20,8% до 20,9%.
У цих виборах відзначалася особливість, що євроатлантичні сили намагалися активно використовувати тему "надії на вихід із безперервної кризи".
Повторимось, це вже сьомі позачергові вибори, й виборцю конче була потрібна надія, що це колись скінчиться.
Вибори стали ключовим моментом, надавши євроатлантистським силам нову можливість для створення дієздатного та стабільного уряду. Проте, незалежно від розвитку подій, надзвичайно важливою залишиться партія ГЕРБ-СДС під керівництвом Бойка Борисова, яка здобула найбільшу підтримку виборців.
Один із реальних сценарієв створення коаліції можна умовно назвати "Старий рецепт з новим інгредієнтом".
Це злиття євроатлантичних партій ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ, а також включає партію "Альянс за права і свободи - АПС" (відомою як ДПС-Доган).
Остання з цих частин є "фракцією", яка виникла в результаті розподілу партії ДПС, що переважно прагне залучити голоси турецької меншини. Інша група цієї ж політичної сили має назву "ДПС - Нове Початок" (ДПС-Пеєвський).
Таким чином, описаний сценарій є аналогічним попередньому, проте в новій коаліції відсутній токсичний Деляна Пеєвського. Натомість присутній Ахмед Доган, який, навіть якщо надасть згоду на співпрацю з євроатлантистами, певний час залишиться фігурою з неоднозначною репутацією.
У даному контексті основним ризиком є лише погляд Ахмеда Догана на Росію.
Крім того, існує можливість створення міноритарного уряду за підтримки двох відколотих частин ДПС (Догана та Пеєвського), які при цьому формально до коаліції ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ не увійдуть.
Якщо євроатлантистам і цього разу не вдасться сформувати уряд, існує ризик, що втомлений виборець піде шукати "альтернативні партії", які можуть потенційно як продовжити кризу, так і об'єднатися з присутніми в парламенті проросійськими силами.
Звісно, лишається ще опція з надпартійним технократичним урядом, яка має своїх прихильників. Проте вона радше належить до категорії найменш здійсненних, бо ГЕРБ-СДС ідею не підтримав, а співпрацювати з проросійським "Відродженням" євроатлантисти точно не будуть.
Так або інакше, є цілком ймовірний шанс, що новий склад парламенту буде більш ефективним, ніж його попередники.
І можливо, на це Різдво Болгарія подарує собі та нам прозахідний уряд та відновлення політичної стабільності.
